Група 3 на 12.11.2020. До теми: "Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Росія. Ф. М. Достоєвський (1821 – 1881). «Злочин і кара». "
Ми сьогодні розглянемо значення Ф. М. Достоєвського для розвитку соціально-філософського і психологічного роману. Наслідування митцем традицій М.В.Гоголя.
Федір Михайлович Достоєвський народився 1821 року у Москві в сім’ї
лікаря, збіднілого дворянина, і був одним з семи дітей у родині. У 1838-1843
роках навчався у військово-інженерному училищі в Петербурзі. Потому з рік служив у креслярському
департаменті. 1844 року вийшов у відставку і
зайнявся літературою.
У 1847 році
Достоєвський долучається до гуртка революціонерів. За два роки потому його
заарештовують, вирок – смертна кара, але його замінюють чотирма роками каторги.
Помер Достоєвський 1881
року від загострення туберкульозу.
Перший же роман Достоєвського «Бідні
люди» (1844 року) приніс автору славу. Потому були й інші: «Білі ночі», «Ідіот», «Брати
Карамазови», «Злочин і кара». Всі вони виявилися популярними не лише у Росії, а й на Заході.
Одна з думок з цього приводу: Достоєвський, змушений весь час проводити в
гонитві за благополуччям та грошима, й своїх героїв наділяє цими рисами, що
зрозумілі і близькі західній людині. Менш зрозумілими їй є філософські роздуми
та християнські терзання героїв романів Достоєвського.
До речі, роман як жанр – це широке епічне полотно, що охоплює тривалий проміжок часу, ланцюг важливих життєвих подій, організованих у кілька сюжетних ліній, через які у повноті змалювання постає система образів-персонажів.
Для всебічного розкриття характерів героїв роману
письменник використовує оповідь з описами та характеристиками, ліричними
відступами і діалогами.
Назва «роман» виникає у XII-XIII ст., коли у французів, італійців, іспанців, португальців
з’являються твори, написані однією з романських мов, поряд з прийнятою тоді в
Європі латиною.
Класифікують романи за напрямком (готичний, просвітницький, сентиментальний тощо), змістом (автобіографічний, роман виховання, пригодницький та інші), часом розгортання сюжету (історичний, сучасний, про майбутнє), формою (у віршах, у листах, у новелах, роман-ріка тощо).
У XIX ст. особливої
популярності набули реалістичні романи Стендаля («Червоне і чорне»), О.
Бальзака («Батько Горіо»), Г. Флобера («Мадам Боварі»), Е. Золя (цикл романів
«Ругон-Маккари»), Ч. Діккенса («Домбі і син), О. Пушкіна («Євгеній Онегін»), М.
Гоголя («Мертві душі»), І. Тургенєва («Батьки і діти»), Л. Толстого («Війна і
мир»), Ф. Достоєвського («Злочин і кара», «Брати Карамазови»).
Основні різновиди реалістичного роману
XIX століття
|
Психологічний роман |
прискіплива увага до переживань
людини, її внутрішньої боротьби, духовних пошуків і змін емоційних станів,
які зумовлюють поведінку героя твору |
|
Соціально-побутовий роман |
правдиве зображення різних соціальних
прошарків суспільства, їхнього повсякденного життя, критика суспільних вад і
соціальної нерівності |
|
Соціально-психологічний роман |
змалювання людини як невіддільної
частини середовища, в якому вона живе, як результату впливу на неї суспільної
моралі, конкретної історичної епохи (причому герой твору може вступати у
конфлікт із суспільством) |
|
Філософський роман (філософсько-соціальний,
філософсько-психологічний) |
осмислення сенсу життя, шляхів
розвитку суспільства, а також відображення особливостей історичної епохи й
аналіз світоглядних концепцій |
Таблиця звідси: Зарубіжна література. Підручник Міляновської
Стиль
письменника – сукупність усіх художніх особливостей
творчості митця (ідейно-тематичних, жанрових, мовних), що вирізняють його серед
інших.
У
своєму творі Достоєвський запропонував новий, поліфонічний тип художнього
мислення. Жанр його «Злочину і кари» дехто навіть визначає як поліфонічний
роман.
У музиці поліфонія —
багатоголосся. У літературі – різноманіття гармонічно взаємопов'язаних явищ.
А зараз пропоную переглянути експрес-урок професора Ольги Ніколенко "Достоєвський. "Злочин і кара".
Коментарі
Дописати коментар