Група 3 на 12.11.2020. До теми: "Сюжет роману «Злочин і кара», зумовлений рухом свідомості головного героя. «Теорія» Раскольнікова, її сутність і проблемність."

Історія роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” починається під час перебування письменника на каторзі. 9 жовтня 1859 р. він із Твері писав братові: “У грудні я почну роман. Пам’ятаєш, я тобі говорив про одну сповідь-роман, який я хотів писати після всіх, розуміючи, що ще самому слід пережити. Днями я вирішив писати його негайно. Усе серце моє з кров’ю буде вкладено в цей роман”.

Спочатку “Злочин і кару” письменник замислював як сповідь Раскольникова. За шість років автор синтезував у романі теми бунту й героя-індивідуаліста. Головна ідея, за словами Достоєвського: “Це – психологічний звіт одного злочину”.

Сюжет роману розгортається довкола головного героя Родіона Романовича Раскольникова, у голові якого дозріває теорія злочину. 

Прочитати текст роману можна тут

Аудіокнига тут.

Скорочений зміст роману:

Теорія Раскольнікова у наступному уривку з фільму:

Головним мотивом роману «Злочин і кара» Достоєвський робить мотив падіння моральності, людського роз’єднання, зростання злочинності й трагедію «маленької людини». Він усвідомлює, що всі злочини, внутрішні страждання та метання головного героя, муки совісті й боротьба розуму та серця є відображенням конфліктів і парадоксів навколишньої дійсності.

 Російською мовою «преступление» — це ще й «пере-ступ», перехід через межу, через яку переступати людині не можна, тобто через моральні, «неписані» закони.

Домашнє завдання: читаємо роман.