Для групи 3 на 19.01.2021. До теми "Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії «Синій птах»".
На цьому уроці розглядаємо такі питання:
- Особливості розвитку сюжету.
- Роль фантастики.
- Символіка образів.
- Трактування фіналу.
ЛК Екранізації й театральні вистави за драматичними творами кінця XIX-XX ст.
1. Пригадаємо фабулу драми-феєрії Моріса Метерлінка "Синій птах". Феєрія – це жанр сценічного мистецтва з фантастичним чи казковим сюжетом.
В ніч перед Різдвом до хатинки бідного дроворуба, в якій перебувають двоє його дітей – хлопчик Тільтіль та дівчинка Мітіль, – навідується стара сусідка Берленго, у якої захворіла онука. На очах у дітей стара перетворюється на фею Берюліну. На прохання феї діти вирушають на пошуки Синього птаха – символу щастя, який має допомогти хворій дівчинці. Згодом до них приєднуються й інші казкові герої. Фея попереджає: дітей чекає небезпечна подорож.
Перегляньте тут презентацію Великоновосілківського професійного ліцею за драмою-феєрією "Синій птах"
- Поясніть, чому, на вашу думку, Фея постійно нагадує Тільтілю про поганий зір: "Скрізь однаково — ти просто недобачаєш..." (ситуація з пиріжками); "Усі камені однакові, усі камені коштовні. Одначе Людина бачить лише деякі..." (історія з Діамантом); "Поглянь: туман уже розсіюється... Ми ось-ось побачимо, що за ним..." (на шляху до Бабусі й Дідуся.
- Як ви зрозуміли такі слова Душі Світла: "Не плачте, малята, любі... Я не маю голосу, як вода, я маю лише ясність, якої Людям не чути... Та я пильную їх довіку... Згадуйте мене — я промовлятиму до вас у кожному місячному промені, з кожної засвіченої лампи, у кожній ясній і добрій думці вашої душі..."?
- У чому слова Феї і Душі світла перегукуються?
- Чому наприкінці драми-феєрії Птах знову полетів від дітей?
Коментарі
Дописати коментар